ЧОМУ ВАРТО ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ ?!

Як мотивувати себе йти в спортзал після складного робочого дня? Запам'ятайте: поки ви лінуєтеся і лежите на дивані, хтось старанно тренується, щоб бути краще за вас Прочитай вислови відомих людей про спорт і волю до перемоги.

Мухаммед Алі

Неможливо - це всього лише гучне слово, за яким ховаються маленькі люди. Їм простіше жити в звичному світі, ніж знайти в собі сили щось змінити. Неможливе - це не факт. Це тільки думка. Неможливе - це не вирок. Це виклик. Неможливе - це шанс проявити себе. Неможливо - це не назавжди. Неможливе можливо.

Махатма Ганді

Я вважав тоді, та й тепер вважаю, що незалежно від того, скільки роботи у людини, вона повинна знайти час для фізичних вправ, як вона знаходить його для їжі.

Гіппократ

Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно увійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров'я, повноцінне і радісне життя.

Чак Норріс

Якщо людина прагне до чогось усім своїм серцем, вона обов'язково зуміє добитися того, чого хоче, навіть якщо це здається неможливим, навіть якщо всі навколишні відкрито заявляють йому, що це неможливо.

Брюс Лі

Неважливо, як повільно ти просуваєшся. Головне - ти не зупиняєшся.

Арнольд Шварцнеггер

Перемога не дає силу. Силу дає боротьба. Якщо ти борешся і не здаєшся - це і є сила.

Тайгер Вудс

Завжди можна стати краще.

ВІДГАДАЙЧИК

ТИЖДЕНЬ  МАТЕМАТИКИ

ЗАГАДКА 1

До річки підходять двоє людей. Біля берега є човен., який може витримати лише одну людину. Обоє людей переправилися на протилежний берег. Як?

ЗАГАДКА 2

Де трапляється таке, що кінь через коня перепригує?

ЗАГАДКА 3

Банка стоїть на столі. Стоїть вона так, що одна її половина знаходиться в повітрі, а інша стоїть на столі. Що лежить в банці, якщо через півгодини вона впаде? Чому?

ЗАГАДКА 4

Серед 9 монет є одна фальшива, вага якої менша від ваги інших. Як з допомогою терезів за два зважування визначити фальшиву монету?

ЗАГАДКА 5

На гладеньку дощечку поклали дві цеглини однакової маси одну ширшим ребром, іншу - вужчим. Яка цеглина зісковзне з дощечки швидше, якщо її (дощечку) нахилити?

ЗАГАДКА 6

Кіт - 3. Кінь - 5. Півень - 8. Ослик - 2. Зозуля - 4. Жаба - 3. Собака - ?

ЗАГАДКА 7

Стоїть стіна з бетону. ЇЇ висота - 3 метри, довжина - 20 метрів, маса - 3 тонни. Як її розрушити без допомоги будь-яких допоміжних приладів?

ЗАГАДКА 8

Батько з двома синами відправилися в туристичний похід. На шляху їм трапилася річка, біля берега якої був пліт. Пліт витримує на воді або батька, або двох синів. Як переправитися на інший берег і татові і синам?

ПРО  ЩО  ДУМАЮТЬ  ГРИБИ???

В 2000 році японський вчений Тошукі Накагакі провів цікавий експеримент. В своїй лабораторії університету Хоккайдо він спорудив невеликий лабіринт схожий на той, в який запускають гризунів на перевірку пам'яті і початків інтелекту. На вході в лабіринт професор помістив маленький шматочок звичайного гриба плісняви, а на виході - шматочок рафінованого цукру.


В звичайних умовах гриби виростають навколокруглої і симетричного сітки павутини, але гриб Physarum polycephalum повів себе дуже дивно. Відчувчивши аромат цукру здалека, він вирішив скуштувати і пустив свої ростки по лабіринту. На кожному перехресті павутинки гриба роздвоювалися, заповнюючи собою простір лабіринта. Ті з відростків, що попадали в тупик, поверталися назад і відшукували шлях в іншому напрямі. Через 4 години грибні павутинки заповнили всі проходи лабіринта, а ще через кілька годин одна з них вішукала дорогу до шматочка цукру.


На другому етапі експерименту вчений відщипнув маленький шматочок павутинки від гриба, який брав участь в досліді, і помістив його на початок аналогічного лабіринта з кубиком цукру на виході. Зразу після початку експерименту почалися дива. Павутинка миттєво пустила два відоростки, які почали швидко рости: перший проклав ідеальний шлях без жодного зайвого повороту до цукру, а другий просто викарабкався на стіну лабіринту і пересік його по прямій лінії по стелі, не затрачаючи часу на блукання по лабіринту до цілі.

Експеримент повторювався багато разів, використовуючи різні лабіринти, але результат був завжди феноменально одинаковий. Гриби не лише запам'ятовували максимально короткий шлях досягнення цілі на рівні інстинктів - вони робили цілком обдуманий вибір, вирішуючи поставлене завдання нетривіальним способом. Мені здається, що це свідчить про особливі вміння представників царства грибів.


В свій час цей експеримент підняв багато шуму в світі науки. Його результати публікувалися в авторитетних виданнях, включаю навіть журнал "Nature". Але професор Тошукі не збирався зупинятися на досягнутому. Близько року назад він довів, що гриби здатні планувати дороги і транспортні маршрути набагато краще професійних інженерів. Вчений помістив на карту Японії шматочки їжі, помічаючи цим великі міста країни. На столицю Японії були посаджені гриби, які менше ніж за добу відновили точну копію залазнодорожної магістралі навколо Токіо.

Професор не перестає нахвалювати інтелект грибів, пояснюючи, що з'єднати кілька десятків точок між собою не дуже важко, а ось з'єднати їх ефективно і найбільш економно - дуже непросто. Тим не менше, гриби впоралися з завданням на відмінно, причому не лише на карті Японії. Пізніше аналогічні експерименти проводилися на картах Іспанії та Англії. На цей раз вчені отримали на виході точні моделі доріг, які в деяких випадках мали розширення і зміни, зроблені в останній час через неоптимальне початкове планування.

Сьогодні професор Тошукі продовжує працювати з грибами і пізнавати їх надзвичайний інтелект. В своїй лабораторії університета Хоккайдо він пробує перенести дивовижні можливості грибів на комп'ютерну модель. Вчений вірить, що результати його наступного експеримента допоможуть в майбутньому будувати ефективні і швидкі інформаційні сітки.

УРОК-КЕЙС.

ЧИ ВАРТО?  І  ДЛЯ  ЧОГО?

УРОК-КЕЙС – яскравий приклад інтерактивних технологій

Надзвичайно ефективним є такий вид роботи, як кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації), відомий в освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах).

Найбільш широко кейс-метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології.

Батьківщиною кейс-методу є США. Використання цього методу в навчальній системі США розпочалось ще на початку XX століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.

Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем, спілкуватися іноземною мовою.

Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: “Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом вчителя. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі.”

Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в класі, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає учням:

1. глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;
2. отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;
3. пробудити    інтерес,    підігріти    цікавість,    заохотити мислення та дискусію;
4. отримати додаткову інформацію, поглибити знання;  переконатися у поглядах;
5. розвинути   і   застосувати   аналітичне   і   стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;
6. поєднати    теоретичні    знання    з    реаліями    життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння студента.

Робота над кейсом має наступні етапи

Етапи  роботи	Діяльність вчителя	Діяльність учнів
До               заняття	Підбирає  кейс.   Визначає основні       і       допоміжні матеріали   для   підготовки учнів. Розробляє сценарій заняття.	Одержує     кейс     і     список рекомендованої      літератури, Індивідуально     готується     до заняття.
Під   час   заняття	Організовує       попереднє              обговорення кейса. Поділяє групу  на  підгрупи.   Керує обговоренням кейса.	Ставить       запитання,       що поглиблюють розуміння кейса і проблеми. Розробляє варіанти рішень.    Бере     участь    у прийнятті рішень.
Після  заняття	Оцінює роботу учнів. Оцінює прийняті рішення і поставлені запитання.	Складає письмовий звіт про заняття з даної теми.

Учень, який готується до обговорення кейсу в аудиторії, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, учень має бути готовим представити свої думки під час обговорення в класі, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове рішення. Учень має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.

Основними елементами кейсу є:

•  Анатомія кейсу

•  Середовище: де відбуваються події в кейсі.

•  Тема: про що йде мова у кейсі.

•  Питання: які піднімаються питання у кейсі.

• Дані: яка інформація подається у кейсі.

•  Розв’язок   кейса:   який   вимагається   стиль   мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний -аналітичний, дивергентний – творчий).

•  Аналіз   кейса:   результат,   який   необхідно   досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей).

•  Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу).

Існують наступні типи кейсів: кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.

Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції, для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома.

Кейс-вправа – надає учневі можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.

Кейс-ситуація – класичний   кейс,   що   вимагає   від   учня   аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.

Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.

Схема роботи над кейсом-ситуацією:

1.  Аналіз – пошук причин появи симптомів.

2.  Виявлення справжньої причини.

3.  Пошук варіантів рішення.

4.  Вибір оптимального рішення.

5.  Реалізація.

6.  Контроль.

Звичайно, кейс-метод не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу. Він має застосовуватися нарівні з іншими методами викладання. Питання, яке закономірно постає перед вчителем, коли рішення про використання кейс-методу на уроках вже прийнято, це питання про те, чи існує об’єктивний критичний мінімум (або максимум) кейсів, який забезпечить цілісність курсу та досягнення поставлених учбових цілей. Важко дати універсальну пораду в цьому питанні, адже все залежить не тільки та не стільки від нашого бажання, але й від інтелектуального та освітнього рівня класу, з яким ми працюємо, від його готовності працювати по-новому. Одна закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами. Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль вчителя, оскільки під час використання кейс-методу роль вчителя суттєво відрізняється від традиційної.

Правила створення кейса:

–   визначається дія і діючі актори, при цьому можна дати їхній опис -наприклад, що робить певна людина, у неї є такі достоїнства, такі-то недоліки;

–    описується    ситуація    (симптоми);

–    вказуються елементи антуражу.

Коли складена схема кейса, необхідно визначити його методичну мету, що стане його віссю.

Методичною метою застосування кейс-методу може бути й ілюстрація до теорії, і чисто практична ситуація, і їхнє поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила учнів. Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень.

Отже, зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б учням швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.

Кейси не повинні бути занадто великими. Об’ємні кейси більше підходять для підсумкових занять, для поточних занять краще використовувати невеликі. Практика показує, що максимальний обсяг кейса не повинен перевищувати 20 сторінок.

Під час розв’язання кейса учень не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а також демонструє рівень бачення ситуації та рівень володіння іноземною мовою. Причому активність роботи кожного, хто навчається за цією методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і якісний склад учасників, організаційна структура підгрупи, її розміщення, загальна організація роботи з кейсом, організація обговорення результатів, підведення підсумків.

Кейс-метод сьогодні має активне застосовування в Україні, оскільки відповідає потребам часу і несе в собі великі можливості.

ПЕРЕВІР СВІЙ ІНТЕЛЕКТ

Як виглядатиме піраміда згори?

Перевірте свій інтелект. Як виглядатиме піраміда, якщо на неї дивитись згори?

Мозаїка з трикутників

Полічіть, скільки трикутників у фігурі, яка зображена на малюнку:

Скільки разів можна від 100 відняти 10?

Скільки прямокутників зображено на малюнку

Чому дорівнює периметр фігури?

МЕТОД ЕВРИСТИЧНИХ ПИТАНЬ

 

Навчально-пізнавальна евристична діяльність здійснюється кожним учнем відповідно до його індивідуальних особливостей. Учень має право на усвідомлений і погоджений з педагогом особистісний вибір основних компонентів своєї освіти: мети, змісту, засобів, форм і методів навчання, а також системи контролю і оцінки результатів. Саме тому сучасні технології навчання націлені на керування евристичною діяльністю учнів і зміст такої освіти збігається із тими завданнями, що знаходяться в основі побудови технологій: чи то модульно-розвивальних, чи особистісно орієнтованих чи дистанційних.

 Багато сказано про евристичні методи навчання та їх вплив на творчу діяльність учнів, проте кілька положень варто згадати. На даний час відомо широке коло форм евристичного навчання, що спрямовують учня до творчості, активізують його пізнавальні можливості, але є метод, який відомий уже тисячі років. Це метод евристичних запитань, який використовував у своїй науковій роботі древньогрецький філософ Квінтіліан. Метод опирається на твердження, що для відшукання відомостей про яку-небудь подію чи об'єкт, необхідно поставити сім ключових запитань . Хто? Що? Навіщо? Як? Де? Чим? Коли? Відповіді на ці питання та їх поєднання породжують незвичайні ідеї та їх рішення стосовно об'єкту, що досліджується. Як учитель може скористатися такими положеннями? Уміло поєднуючи запитання і міркування, що отримує у відповідь, педагог скеровує учнів на формулювання нових (для них) понять, висновків та тверджень, використовує їх спостереження для отримання важливих правил та набуття знань. Скажемо, що не останню роль у даному  процесі відіграє рівень мислення школяра і, звісно, досконале володіння учителем методикою уроку. Недоліки та обмеження: ви не отримаєте особливо оригінальних ідей і рішень і, як інші евристичні методи, цей не гарантує абсолютного успіху у вирішенні творчих завдань. Проте уміння відповідати на усні питання (евристична бесіда) є ефективним засобом організації переходу школяра на усвідомлення способу наступної діяльності.

          На яких же етапах уроку доцільно застосовувати описаний метод? Наприклад, на етапі мотивації, для створення проблемної ситуації. Педагогічна майстерність учителя означає, що він досконало володіє знаннями про індивідуальні психологічні особливості кожного учня, а отже побудує ланцюг логічно спрямованих запитань на підготовку до розв’язування проблеми. Набір із 5-7 запитань здатен всебічно оглянути предмет чи поняття, навіть, на етапі первісного з ним знайомства.

Наприклад, як система запитань допоможе підвести дитину до прогнозу стосовно побудови не тільки уроку, а й теми. Тема «Дії з раціональними дробами», пропоную учням такий діалог:

Ø Діти, ми з вами ознайомились з поняттям раціонального дробу, засвоїли, як шукати область допустимих значень таких дробів, очевидно, на цьому не закінчується їх вивчення. Тим паче, що провівши аналогію із звичайними дробами, постає необхідність навчитися…Що? Що робити з дробами?

Ø Виконувати дії із раціональними дробами.

Ø Отже, ви можете спланувати нашу роботу на певний період навчання? Хто? Хто скаже з якої ж дії розпочнемо?

Ø Так. Почнемо з найлегшої дії – додавання, далі вивчимо віднімання, множення і ділення.

Ø Дійсно. Які? Тож якщо хочемо вивчати додавання раціональних дробів, то які дроби найзручніше додавати з вашого досвіду про дії із звичайними дробами?

Ø Найлегше додавати дроби із однаковими знаменниками:

Ø Як? Як додаються дроби із однаковими знаменниками?

Ø Додаються чисельники, а знаменник пишеться спільний, і ця процедура нескладна.

Ø Навіщо? Для чого, на вашу думку, нам треба вміти додавати раціональні дроби?

Ø Наприклад, для розв’язування рівнянь.

Ø Коли? Якщо навчимося додавати дроби з однаковими знаменниками, то чи зможемо додати дроби із різними знаменниками?

Ø Так. Для цього треба звести раціональні дроби до спільного знаменника, як і у випадку звичайних дробів..

Ø Я задоволена вашим прогнозом, отже, запишемо тему уроку, яку ви мені самі запропонували

Звідси, як бачимо, метод евристичних запитань має великі спонукальні можливості. А далі можливі запитання і відповіді: «що очікуєте одержати у результаті?», «що потрібно для цього?», «чого не вистачає?», «що заважає?», «чому слід робити саме так?»

          На етапі формування нового життєвого досвіду метод евристичних запитань допоможе упорядкувати вже наявну інформацію та сприятиме творчому процесу. Комплекс перелічених запитань вкаже учню шлях до правильної відповіді, яка з’явиться не у вигляді готових формулювань, а як результат власної активної пізнавальної діяльності. Завдяки евристичному підходу учитель може зруйнувати невірно сформовані стереотипи або уявлення школярів про те чи інше поняття і зрозуміти його наукове підґрунтя. Завдяки правильно побудованому ланцюжку запитань учитель формує математичну інтуїцію, критичне мислення та розширює багаж знань.

          Наведу приклад застосування евристичного методу запитань на етапі упорядкування отриманої інформації. Застосовую поєднання евристичних запитань. Геометрія 9, тема «Призма». Учні переглянули презентацію, перечитали теорію за підручником.

·      Хто-що? Хто зрозумів і зможе пояснити що таке призма? (Учні формулюють означення призми)

·      Навіщо? Навіщо знати властивості фігури? (Школярі пояснюють як знання властивостей стає у нагоді у конкретних життєвих ситуаціях)

·      Як? Як зображають просторову фігуру призма на площині, зокрема у зошиті? (Учні з допомогою вчителя наводять алгоритм побудови призми, спільно коментують кроки побудови)

·      Де? Де у навколишньому середовищі ми зустрічаємося із призмою? (Школярі перелічують побутові предмети, що мають форму призми)

·      Чим? Чим відрізняється призма від прямокутного паралелепіпеда, який ми вивчали у 6 класі? (Учні порівнюють дві фігури та називають спільні і відмінні ознаки)

·      Коли? Коли (у яких ситуаціях) ви зможете застосувати отримані знання? (Відповіді, що переносять навчальну ситуацію у життєву)

          На завершальному етапі уроку метод евристичних запитань особливо доречний. Влучно ставлячи запитання, що починаються із даного набору слів, ми вдало проговоримо увесь об’єм вивченого матеріалу. Наприклад, тема «Ірраціональні числа» (алгебра 8):

1.    Що? Що вивчали сьогодні на уроці? (Влучна відповідь: «Сьогодні ми познайомилися із новими числами – ірраціональними»)

2.    Хто-як? Хто з вас зможе відсьогодні відрізняти ірраціональні числа від раціональних? Як це зробити? (Влучна відповідь: «Числа, які записуються у вигляді нескінченого неперіодичного десяткового дробу і не можуть бути записані у вигляді десяткового дробу, у якого чисельник є цілим числом, а знаменник натуральним числом називаються ірраціональними»)

3.    Коли –де? Коли ви вперше зустрілися з ірраціональними числами? У якому класі? (Влучна відповідь: «Число p є нескінченим неперіодичним десятковим дробом, отже ірраціональним числом, із яким ми знайомилися, коли вивчали коло у 6 класі»)

4.    Навіщо? Для чого нам потрібні ірраціональні числа? (Влучна відповідь: «Щоб знаходити сторону квадрата, у якого площа наприклад 5 квадратних одиниць, щоб за даним значенням квадратичної функції знайти значення аргументу»)

5.    Чим? Чим відрізняється сьогоднішній урок від попередніх? (Влучна відповідь: «Ми сьогодні розширили свої знання про числові множини»)

6.    Скільки? Скільки вам потрібно часу, щоб виконати домашнє завдання теми?

На мою думку даний підхід допоможе вчителю здійснювати вмотивоване навчання, забезпечить діяльність учнів у напрямку пізнання, створить ситуацію напруження у роботі на уроці, а отже надалі при умові відповідно організованої діяльності сприятиме народженню особистого результату кожного учня.

_________________________________________________________________

Евристичний метод в навчанні дозволяє педагогу представити учнем більше самостійності і творчого пошуку.

Проблема в тому, що при розробці методики формування творчих здібностей за допомогою евристичного методу вчитель повинен враховувати:

а) загальний рівень розвитку учнівського колективу;

б) особові особливості учнів;

в) специфічні риси і особливості учбового предмета.

Умови формування творчих здібностей:

а) позитивні мотиви вчення;

б) інтерес учнів;

в) творча активність;

г) позитивний мікроклімат в колективі;

д) сильні емоції.

Отже, задачами вчителя будуть виступати:

а) постійне поповнення запасу знань учнів по математиці;

б) розвиток общеучебних умінь і навиків;

в) розвиток творчої самостійності учнів;

д) виховання творчої особистості.

4) висхідний до Сократу метод навчання (так звані евристичні бесіди).

Бесіду відносять до найбільш старих методів дидактичної роботи. Її майстерно використав ще Сократ, від імені якого і сталося поняття «сократические бесіди». Вважаючи, що сам Сократ не володіє істиною, Сократ допомагав народитися їй в душі свого співрозмовника. Свій метод він уподібнював повивальному мистецтву - професії його матері, називаючи його майевтикой. Подібно тому, як та допомагала народжуватися дітям, Сократ допомагав народжуватися істині.

Когнітивні методи: метод вживання, споріднений з ним метод смислового бачення, метод образного бачення і символічного бачення, метод евристичних питань (Хто? Що? Навіщо? Чим? Як? Коли?), метод порівняння близький йому метод отличения фактів від нефактов (шукаємо факти, потім
«відрізняємо» від нефактов), метод евристичного спостереження (його мета - навчити дітей добувати і конструювати знання за допомогою спостережень), метод евристичного дослідження, метод конструювання понять, метод конструювання правил, метод гіпотез, метод прогнозування, метод помилок, метод конструювання теорій.

Розглянемо деякі з них.

Метод вживания: за допомогою чуттєво - образних і уявних уявлень учень намагається «переселитися» в досліджуваний об'єкт, відчути і пізнати його зсередини. Наприклад, можна запропонувати учневі уявити себе рівнобедреним трикутником. Такі вправи розвивають здатність мислити і розуміти явища з різноманітних точок зору, вчать включати в пізнання та усвідомлення розум і думка.

Метод евристичного дослідження: вибирається об'єкт дослідження і пропонується учням досліджувати його за таким планом: мети дослідження, план роботи - факти про об'єкт - досліди - малюнки дослідів - нові факти - виниклі питання і проблеми - версії відповідей - гіпотези - висновки. Наприклад, так можна досліджувати геометричну фігуру - ромб.

Креативні методи: метод придумування, метод «Якби ...» , метод образної картини, метод гіперболізації, метод аглютинації (з'єднання несоединимостей), метод синектики, «мозковий штурм» , метод інверсії (метод звернень) .

Метод придумування - це спосіб створення невідомого учням раніше продукту в результаті їх певних розумових дій. Наприклад, одну сторону в параллелограмме замінити на піввісь і описати властивості нової фігури.

Метод «мозкового штурму» - основним завданням цього методу є збір якомога більшої кількості ідей по якій-небудь темі внаслідок звільнення учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів.

Метод «Якби ...» - учням пропонується уявити й описати, що станеться, якщо в світі щось трапиться. Наприклад, всі об'ємні геометричні фігури перетворяться на плоскі і навпаки.

Оргдіяльнісної методи: методи учнівського визначення мети й планування, методи створення освітніх програм учнів, методи нормотворчості, методи самоорганізації навчання, методи взаимообучения, метод рецензій, методи контролю евристичної діяльності, методи рефлексії, методи самооцінки та рефлексії.